...Великий
боже, ми з твоєї згоди
Проходимо дорогу в Бабин Яр,
Де смертю ти поєднуєш народи,
Щоб зберегти життя й свободи дар...
Дмитро Павличко
Проходимо дорогу в Бабин Яр,
Де смертю ти поєднуєш народи,
Щоб зберегти життя й свободи дар...
Дмитро Павличко
Криваві події Бабиного Яру увійшли до світової історії як
один із символів масових злодіянь нацистів проти людства під час Другої
світової війни. За три роки німецької окупації Києва Бабин Яр став колосальною
за масштабами братською могилою понад ста тисяч людей.
23 вересня в Саратській центральній районній бібліотеці
була проведена година пам’яті «Ми все це в серці бережемо, пора забути не
настала…» присвячена до Дня пам’яті жертв Бабиного Яру. В межах заходу
відбулася презентація книги Анатолія Кузнєцова «Бабий Яр», написаної за
власними спогадами автора.
Також присутнім був продемонстрований документальний фільм
«Бабий Яр: последние свидетели».
Бабин Яр справедливо пов’язують з місцем масової страти
єврейського населення України. Але, потрібно зазначити, що за свідченнями
місцевих мешканців, в противотанковому рові, який був виритий влітку 41-го на
території Бабиного Яру, були поховані також біля двадцяти тисяч
військовополонених.
Бабин Яр – це трагедія всього людства, але сталася вона
на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї так само,
як і єврей. Бабин Яр – це наша спільна трагедія, трагедія всього єврейського і
українського народу.