«Пам’яті Небесної сотні».

«Небесній Сотні»тричі «Слава!»

І пам'ять вічна й небеса!

Минув рік від трагічних подій на Майдані, де за правду, незалежність, гідність та свободу загинули найкращі українці. В Саратському НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - гімназії», для учнів 8-В(вчитель Сливка Я. Ю.) та 10-Г класів, (класний керівник Оснач О. В.), в річницю вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні, пройшов урок-реквієм «Пам'яті Небесної сотні», підготовлений шкільною та  центральною районною бібліотеками.

Відкрила захід завідуюча шкільною бібліотекою Саламаха О. В., яка розповіла про Революцію гідності, про учасників акції протесту, на Майдані, на вулицях Грушевського та Інститутській, названих «Небесною Сотнею», які загинули від куль снайперів. Їм стріляли у серце і у голову, а в них крім щитів, не було чим захищатися. Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам, дочкам і онукам, спогади про тих, хто загинув за честь, за волю, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей.

Події на Майдані сколихнули весь світ, не залишили байдужою жодної душі. А Небесною сотнею не закінчився біль і страждання України, зазначила завідуюча відділом обслуговування Саратської центральної районної бібліотеки Парфута В. П. Вона звернула увагу, що 11 лютого 2015 року Президент України П. Порошенко підписав указ «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні», де вказано,  що  в Україні, щорічно, 20 лютого, відзначатиметься День героїв Небесної Сотні - на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності(листопад 2013 – лютий 2014рр.) захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободу людини, європейське майбутнє України.

Завершився урок-реквієм демонстрацією відеоролика Павла Табакова «Небесну Сотню, Господи, прийми!» та «Вічна слава Героям Євромайдану (список загиблих)», під тужливою піснею «Пливе кача …»,  яка стала реквіємом-прощанням за загиблими учасниками Революції гідності

Шануємо пам'ять героїв

За рідну домівку поклали життя вірні діти,

Герої, що завжди залишаться в наших серцях,

За землю, за матір зробили, що мали зробити,

Герої не гинуть, герої живуть у піснях.

Зустріч, яка пройшла в читальному залі Саратської центральної районної  бібліотеки під такою назвою, це данина пам'яті всім, хто причетний до героїчної і трагічної афганської війни, яка тривала вдвічі довше, ніж Велика Вітчизняна та  сьогоднішнім подіям на сході країни, коли йде теж неоголошена війна, де гине мирне населення, зруйновані житлові  будинки, школи, дитячі садочки.

Афганська війна …неоголошена, чужа, брудна. Її довго замовчували.  Навіть плакати над могилами загиблих не дозволяли. Скупилися на ордени. Потім ця війна прорвалася віршами та піснями, трагічними, світлими і мужніми.

Згідно координаційного плану роботи Саратської центральної районної бібліотеки з Саратським районним підрозділом Білгород – Дністровського міжрайонного відділу кримінально – виконавчої інспекції  на цей захід, було запрошено  молодь, яка  перебуває на обліку в КВІ, громадськість селища Сарата, воїна-інтернаціоналіста – Лучнікова Володимира Михайловича, мати загиблого в Афганістані – Рогізного Олександра, Марію Ігнатіївну, мати загиблого в зоні АТО – Сирбу Дмитра, Анжелу Василівну, мати і жінку  військово- службовців Шалар, сина Андрія та чоловіка Валерія, які знаходяться в зоні АТО,  Марію Федорівну.  Запросили також  Раду  Олену Степанівну, яка дуже багато зробила для  воїнів-інтернаціоналістів в час, коли вони повернулись до дому.

Іменем жінки, що овдовіла,

Іменем матері, що з печалі сивіла,

Іменем сина, що батька не знав.

Іменем батька, що в смертельнім бою упав,

Я проклинаю війну жорстоку,-

Вона відібрала у людства спокій.

Коли кожен розповідав свої спогади, читав вірші, співав пісні не можливо було стримувати сліз. Володимир  Михайлович Лучніков дуже цікаво розповів про роки служби в Афганістані, а зараз його син - Артем Володимирович, майже 10 місяців знаходиться «на передовій». Слова поваги  та вдячності до всіх воїнів промовила  Олена Степанівна Раду. Зворушливу пісню «Я помолюсь за всех» заспівав Олександр Гаврот, музичний  працівник КЗ «Саратьский ДНВЗ №1».  Нестримно боляче  було слухати розповіді матерів загиблих воїнів, яким  було лише по 20 років,  Анжелу ВасилівнуСирбу та Марію Ігнатіївну Рогізну,

Наприкінці зустрічі було продемонстровано відео- презентацію «Герої не вмирають», присвячена всім загиблим в АТО мешканцям  Одеської області. В залі знаходилось понад 35 слухачів, які зі сльозами на очах,  навстоячки, дивились в обличчя загиблим,  молодим героям.

До заходу було оформлено  виставку «Пам'ять загиблим, шана живим»  та   завідуюча Саратським історико – краєзнавчим музеєм Клим Любов Михайлівна представила стенди,  присвячені загиблим героям.