Шануємо пам'ять героїв

За рідну домівку поклали життя вірні діти,

Герої, що завжди залишаться в наших серцях,

За землю, за матір зробили, що мали зробити,

Герої не гинуть, герої живуть у піснях.

Зустріч, яка пройшла в читальному залі Саратської центральної районної  бібліотеки під такою назвою, це данина пам'яті всім, хто причетний до героїчної і трагічної афганської війни, яка тривала вдвічі довше, ніж Велика Вітчизняна та  сьогоднішнім подіям на сході країни, коли йде теж неоголошена війна, де гине мирне населення, зруйновані житлові  будинки, школи, дитячі садочки.

Афганська війна …неоголошена, чужа, брудна. Її довго замовчували.  Навіть плакати над могилами загиблих не дозволяли. Скупилися на ордени. Потім ця війна прорвалася віршами та піснями, трагічними, світлими і мужніми.

Згідно координаційного плану роботи Саратської центральної районної бібліотеки з Саратським районним підрозділом Білгород – Дністровського міжрайонного відділу кримінально – виконавчої інспекції  на цей захід, було запрошено  молодь, яка  перебуває на обліку в КВІ, громадськість селища Сарата, воїна-інтернаціоналіста – Лучнікова Володимира Михайловича, мати загиблого в Афганістані – Рогізного Олександра, Марію Ігнатіївну, мати загиблого в зоні АТО – Сирбу Дмитра, Анжелу Василівну, мати і жінку  військово- службовців Шалар, сина Андрія та чоловіка Валерія, які знаходяться в зоні АТО,  Марію Федорівну.  Запросили також  Раду  Олену Степанівну, яка дуже багато зробила для  воїнів-інтернаціоналістів в час, коли вони повернулись до дому.

Іменем жінки, що овдовіла,

Іменем матері, що з печалі сивіла,

Іменем сина, що батька не знав.

Іменем батька, що в смертельнім бою упав,

Я проклинаю війну жорстоку,-

Вона відібрала у людства спокій.

Коли кожен розповідав свої спогади, читав вірші, співав пісні не можливо було стримувати сліз. Володимир  Михайлович Лучніков дуже цікаво розповів про роки служби в Афганістані, а зараз його син - Артем Володимирович, майже 10 місяців знаходиться «на передовій». Слова поваги  та вдячності до всіх воїнів промовила  Олена Степанівна Раду. Зворушливу пісню «Я помолюсь за всех» заспівав Олександр Гаврот, музичний  працівник КЗ «Саратьский ДНВЗ №1».  Нестримно боляче  було слухати розповіді матерів загиблих воїнів, яким  було лише по 20 років,  Анжелу ВасилівнуСирбу та Марію Ігнатіївну Рогізну,

Наприкінці зустрічі було продемонстровано відео- презентацію «Герої не вмирають», присвячена всім загиблим в АТО мешканцям  Одеської області. В залі знаходилось понад 35 слухачів, які зі сльозами на очах,  навстоячки, дивились в обличчя загиблим,  молодим героям.

До заходу було оформлено  виставку «Пам'ять загиблим, шана живим»  та   завідуюча Саратським історико – краєзнавчим музеєм Клим Любов Михайлівна представила стенди,  присвячені загиблим героям.