«Поезія – то серця мова»

Ти знаєш, що ти – людина?

                                                             Ти знаєш про це чи ні?

                                                             Усмішка твоя – єдина,

                                                     Мука твоя – єдина

                                              Очі твої – одні.

                                                                                         В. Симоненко

  Поезія - це голос душі людської. Поезія - чарівна скрипка у чудовому оркестрі літератури! На її струнах грає свою мелодію ЇЇ Величність Муза. У тиші безсонних ночей вона приходить до поета, награє йому мелодію, котра торкається душі Митця і надовго стає володаркою його серця. Немає в житі нічого, що б вона обминула своєю увагою. ЇЇ символічна географія не має меж.      

З нагоди  Всесвітнього дня поезії  Саратська центральна  районна бібліотека  організувала, в рамках  поетичної вітальні,  зустріч за участю місцевих поетів  -  людей  творчого обдарування, чия доля хоч трохи, але пов'язана з поезією.  Саратська  земля щедра талантами, наші поети пишуть для себе, для своїх близьких, колег, за покликом душі. Кожна зустріч з ними - то нове відкриття.

Гостями поетичної вітальні стали – Т.А Романець, В.Г. Аркуша, Ю.Т. Раскопов, В.Г. Іожиця, П.І Узунов, В.І. Скалозуб, переселенець з Луганщини - І.М Захарченко, та мешканці селища, шанувальники поетичного слова.

Поети — люди, багаті душею. Вони здатні до вияву сильних емоцій, їм властиве почуття прекрасного. Тетяна Андріївна Романець, знана багатьма мешканцями селища Сарата та  Саратського району. Тематика віршів Тетяни Андріївни присвячена різноманітним темам – батькам, братам, дітям, онукам, друзям, колегам. Вона душевно читала свої нові вірші і на запрошення гостей перечитувала  улюблені поезії зі своєї збірки. 

Нещодавно до нас на Бессарабію, з Луганщини, переїхала сім’я Захарченко, яка зараз проживає в селі Кулевча. Серед громадськості Антрацитського району та півдня Луганщини Іван Михайлович Захарченко відомий, насамперед, як вдумливий краєзнавець, фольклорист, шановний просвітянин, автор герба і гімну Антрацитського району, сіл Дякове і Бобрикове. З захопленням гості слухали його вірші: «Мій родовід», «Зелене поле», «Земля моя, Миюська Україна», «У райському саду», «Я не можу…», «Будуймо Храм», «Сарата», «Вулиця Лесі Українки в Сараті» (присвячені 194-й річниці від дня її заснування). З розповіді про себе та про свою творчість  Іван Михайлович ділився своїми думками щодо сьогодення, а для саратців виявився дуже цікавою людиною.

****

Степи Буджаку і Донбасу-

Одна свята земля.

На зламі збуреного часу

Злий рок війни гуля.

Гуля не тільки він на Сході,

Де вибухи і дим,

А серед цілого народу –

Над кожним, над живим.

Що раз у бій зове кривавий

За честь  несхитну і святу,

Не ради нагород і слави –

За тишу золоту.

То ж будьмо гідні Україні,

Її полів і рік,

І боронить свою країну

Присягнемось навік!

                                            Іван  Захарченко

Уродженець Сарати - Юрій  Тихонович Раскопов проникливо прочитав вірші про маму, який написав ще в 1974 році,  «Отцовские медали», «Качели». У Юрія Тихоновича є вірші, які покладені на музику В.Д.Радяна.

Поезія Петра Івановича Узунова приваблива насамперед відкритістю, тонким ліризмом, глибокою психологічністю, філософічністю, музикальністю. Петро Іванович зараз працює над створенням книги для дітей «Библия  в стихах для детей», а для присутніх зачитав дві частини поеми «Пасхальные размышления».

Олександр Григорович Аркуша автор шести збірок поезій, в яких зібрані вірші різної тематики, а  на святі поділився своїми новими віршами: «Война», «Судьбу не в силах изменить».

Краса душі, краса любові - прекрасніша від неба і сонця, землі й поля. Це велика людська сила, її подарувала людству жінка. Свої улюблені вірші «Я женщина», «Колискова»(присвячений своєму сину) та ліричні маленькі етюди прочитала гостям Вікторія Георгіївна Іожиця.

Присутнім сподобались вірші нашої талановитої мешканки селища Валентини Василівні Аркатової, яка складає вірші, пише есе, розповіді, малює картини, в’яже чудові речі.   Валентина Іванівна Скалозуб прочитала вірш, який був написаний  напередодні свята поезії.

 До свята поезії в бібліотеці оформлено книжкову виставку «Поезія – це голос душі людської», яка  пропонує  десятки поетичних імен сучасної української, світової  поезії та поезії нашого краю.

Атмосфера в бібліотеці була теплою і святковою, а гості залишили поетичну вітальню  з  гарним настроєм.